Вчені з Університету Східної Фінляндії провели експеримент, під час якого імунні клітини людини in vitro піддавали впливу різних хвороботворних мікроорганізмів – вірусів та грибів, імітуючи реальну ситуацію зараження вірусними бактеріальними та грибковими інфекціями. У ході експерименту вчені обробили імунні клітини вітаміном D, причому одна частина клітин була оброблена вітаміном після зараження, друга - до, а третя - одночасно з інфікуванням.  
 
Таким чином, вчені змоделювали три ситуації, в одній з яких розглядається ситуація інфікування при достатній кількості вітаміну D в організмі, а в двох інших – при його дефіциті. 

В усіх трьох групах додавання вітаміну D до імунних клітин покращило їх імунну відповідь при зустрічі з інфекційним агентом, причому найвищий рівень захисту від небезпечних патогенів продемонстрували ті клітини, які були оброблені вітаміном до зараження.

- Це говорить про те, що коли справа доходить до боротьби з інфекціями, краще приймати добавки з вітаміном D у профілактичних цілях, а не починати приймати його, коли вже є інфекція, - пояснює керівник дослідження професор Карстен Карлберг.

Автори дослідження вказують, що вітамін D впливає на гени, які відповідають за імунні реакції в захисних клітинах, і дозволяє тренувати імунну систему, готуючи її до зустрічі з різними патогенами.

- Це говорить про те, що добавки з вітаміном D3 можуть відігравати важливу роль у профілактиці інфекційних захворювань або зменшенні тяжкості їх наслідків, - підсумовують вчені.

Дослідження показують, що проблема дефіциту вітаміну D у населення всього світу з кожним роком набуває все більшої актуальності – близько 40 % європейців відчувають дефіцит вітаміну D, а 13 % – гострий дефіцит. Також, згідно з даними досліджень, додаткового прийому вітаміну потребує понад 80% жителів Росії, України та Казахстану.

Важливо пам'ятати, що вітамін D необхідний як підтримки міцності кісткової тканини, так і для функціонування практично кожної клітини організму.

Рецептори до вітаміну D виявляються у нейронах головного та спинного мозку, периферичної нервової системи, епітеліоцитах дихальних шляхів, у бета-клітинах підшлункової залози, на клітинах імунної системи.

Вітамін D допомагає відновлювати цілісність нервових волокон, регулює вуглеводний обмін, впливає на вроджений та набутий імунітет, знижує сприйнятливість до вірусних та бактеріальних інфекцій.

Сучасні дослідження показують, що добавки, які містять вітамін D, знижують ризик важкого перебігу хвороби та значно знижують ризик смерті від грипу та COVID-19. Вітамін D сприяє придушенню реплікації (розмноження) вірусів в організмі, зменшенню концентрації прозапальних цитокінів – молекул, що провокують розвиток запалення у різних органах, та збільшенню вмісту протизапальних сполук.

Ефективно відновити нормальний рівень вітаміну D допоможуть продукти Віта D3 та ВітаДетрім.

Спрей Віта D3 містить комбінацію двох вітамінів – вітаміну D3 (холекальциферолу) та вітаміну Е (D-альфа-токоферолу). Присутність вітаміну Е посилює позитивні ефекти, які вітамін D чинить на організм. Додатковою перевагою спрею Віта D3 є сублінгвальна форма. Як показують дослідження (9), саме сублінгвальне (під язик) введення вітаміну D дозволяє заповнити його нестачу так само швидко та ефективно, як і його доставка в організм за допомогою внутрішньом'язових ін'єкцій.

ВітаДетрім – продукт, що дозволяє швидко та ефективно компенсувати дефіцит вітаміну D в організмі. 5 крапель розчину (0,5 мл) містять 520 МО вітаміну, що дозволяє на 104% задовольнити добову потребу у вітаміні, яка становить 500 МО. ВітаДетрім може застосовуватися як дорослими, так і дітьми, забезпечуючи реалізацію усіх системних ефектів вітаміну D.

Використана література:

1. Malmberg HR, Hanel A, Taipale M, Heikkinen S, Carlberg C. Vitamin D Treatment Sequence Is Critical for Transcriptome Modulation of Immune Challenged Primary Human Cells. Front Immunol. 2021 Dec 10;12:754056. doi: 10.3389/fimmu.2021.754056.

2. Grant WB, Lahore H, McDonnell SL, Baggerly CA, French CB, Aliano JL, Bhattoa HP. Evidence that Vitamin D Supplementation Could Reduce Risk of Influenza and COVID-19 Infections and Deaths. Nutrients. 2020 Apr 2;12(4):988. doi: 10.3390/nu12040988

3. Claire E. Williams, Elizabeth A. Williams, Bernard M. Corfe. Rate of change of circulating 25-hydroxyvitamin D following sublingual and capsular vitamin D preparations. European Journal of Clinical Nutrition. 23 September 2019.

4. Amrein, K., Scherkl, M., Hoffmann, M. et al. Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. Eur J Clin Nutr 74, 1498–1513 (2020).  
 
5. Пігарова Є. А., Рожинська Л. Я., Катамадзе Н. Н., Поваляєва А. А., Трошина Є. А. "Поширеність дефіциту та недостатку вітаміну D серед населення, що проживає в різних регіонах Російської Федерації: результати 1 -го етапу багатоцентрового поперечного рандомізованого дослідження," ОСТЕО, vol. 23, no. 4, pp. 4-12, червень 2021.

6. Поворознюк, et al. Дефіцит та недостатність витамину D у жителів України. Біль. Суглоби. Хребет. 2011; (4): 5-12

7. Gromova O, Doschanova A, Lokshin V, Tuletova A, Grebennikova G, Daniyarova L, Kaishibayeva G, Nurpeissov T, Khan V, Semenova Y, Chibisova A, Suzdalskaya N, Aitaly Z, Glushkova N. Cross-Sectional study. J Steroid Biochem Mol Biol. 2020 May;199:105565.